Закон о защите окружающей среды 2018

admin

Оглавление:

ФЕДЕРАЛЬНЫЙ ЗАКОН от 10.01.2002 N 7-ФЗ (ред. от 25.06.2012 с изменениями, вступившими в силу 01.01.2013) «ОБ ОХРАНЕ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ»

10 января 2002 г. N 7-ФЗ

Принят
Государственной Думой
20 декабря 2001 года

Одобрен
Советом Федерации
26 декабря 2001 года

В соответствии с Конституцией Российской Федерации каждый имеет право на благоприятную окружающую среду, каждый обязан сохранять природу и окружающую среду, бережно относиться к природным богатствам, которые являются основой устойчивого развития, жизни и деятельности народов, проживающих на территории Российской Федерации.

Настоящий Федеральный закон определяет правовые основы государственной политики в области охраны окружающей среды, обеспечивающие сбалансированное решение социально-экономических задач, сохранение благоприятной окружающей среды, биологического разнообразия и природных ресурсов в целях удовлетворения потребностей нынешнего и будущих поколений, укрепления правопорядка в области охраны окружающей среды и обеспечения экологической безопасности.

Настоящий Федеральный закон регулирует отношения в сфере взаимодействия общества и природы, возникающие при осуществлении хозяйственной и иной деятельности, связанной с воздействием на природную среду как важнейшую составляющую окружающей среды, являющуюся основой жизни на Земле, в пределах территории Российской Федерации, а также на континентальном шельфе и в исключительной экономической зоне Российской Федерации.

Федеральный закон «Об охране окружающей среды» (7-ФЗ) 2018

Закон об охране окружающей среды в последней действующей редакции от 31 декабря 2017 года.

Новые не вступившие в силу редакции закона отсутствуют.

Федеральный закон «Об охране окружающей среды» определяет основы правовой государственной политики в области охраны окружающей среды, позволяющие решать социально-экономические задачи, сохранять благоприятную окружающую среду для жизни и деятельности населения Российской Федерации. Федеральный закон «Об охране окружающей среды» регулирует отношения общества и природы в сфере хозяйственной деятельности, воздействующей на природную среду.

Федеральный закон «Об охране окружающей среды» определяет права человека на благоприятную среду, но и устанавливает обязанности каждого гражданина, сохранять природу и природные богатства, которые являются неотъемлемой частью окружающей среды. Федеральный закон устанавливает перечень природоохранных объектов, в том числе почвы, околоземное космическое пространство и озоновый слой. Федеральный закон «Об охране окружающей среды» обязывает все объекты независимо от формы собственности проводить оценку будущего воздействия на окружающую среду на стадии проектирования и планирования.

Федеральный закон «Об охране окружающей среды» устанавливает материальную ответственность за негативное воздействие на окружающую среду, связанное с выбросами в атмосферу загрязняющих веществ, со сбросом в водные объекты, с загрязнением почвы, с размещением отходов производства, с физическим воздействием в виде шума, тепла, электромагнитных волн.

Последние изменения в Законе

  • Изменения Закона, вступившие в силу с 1 января 2017
  • Изменения Закона, вступившие в силу с 1 марта 2017
  • Изменения Закона, вступившие в силу с 1 января 2018

Договор-Юрист.Ру постоянно следит за актуализацией кодексов и законов.

Так, например, Закон об охране окружающей среды не имеет на данный момент никаких новых запланированных редакций.

Шансов найти более свежую действующую редакцию — нет.

Комментарии к закону

Вы также можете получить комментарии к закону «Федеральный закон «Об охране окружающей среды» (7-ФЗ)». Юристы сайта, специализирующиеся на конкретных сферах кодексов и законов, дадут исчерпывающий комментарий по любым вопросам.

О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно полномочий в сфере охраны окружающей природной среды

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень в галузі охорони навколишнього природного середовища

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України «Про природно-заповідний фонд України» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 34, ст. 502; 2000 р., N 4, ст. 26; 2010 р., N 11, ст. 112; 2012 р., N 2 — 3, ст. 3; 2017 р., N 12, ст. 131):

1) у частині першій статті 5:

в абзаці другому слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

в абзаці третьому слова «органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях» замінити словами «обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями»;

2) у статті 6 слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та центральним органом виконавчої влади в галузі культури» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері культури»;

у частині третій слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

у частинах четвертій і п’ятій слова «органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями»;

у частині шостій слова «територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями»;

у частинах дванадцятій і чотирнадцятій слова «центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

доповнити частиною п’ятнадцятою такого змісту:

«Проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів»;

4) статтю 11 викласти в такій редакції:

«Стаття 11. Уповноважені органи державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду

Уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Для забезпечення державного управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду можуть утворюватися спеціальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій»;

5) у другому реченні частини першої статті 12 слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

6) у частині четвертій статті 16 слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

7) у частині п’ятій статті 18 слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

8) у частині третій статті 21 слова «центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

9) у частині третій статті 32:

в абзаці другому слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

в абзаці третьому слова «органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях» замінити словами «обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями»;

10) у частині третій статті 34:

в абзаці другому слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

в абзаці третьому слова «органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях» замінити словами «обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями»;

11) у частині третій статті 36:

в абзаці другому слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

в абзаці третьому слова «органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях» замінити словами «обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями»;

12) у частині четвертій статті 38:

в абзаці другому слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

в абзаці третьому слова «органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях» замінити словами «обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями»;

у частині першій слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

у частині шостій слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

14) у частині другій статті 43 слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

15) у статті 45 слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

16) частину другу статті 47 викласти в такій редакції:

«За відвідування територій та об’єктів природно-заповідного фонду їх адміністрації, а також підприємства, установи, організації і громадяни, у підпорядкуванні яких перебувають ці території та об’єкти, можуть встановлювати плату та визначати категорії осіб, які звільняються від неї. Установи природно-заповідного фонду загальнодержавного значення встановлюють розмір такої плати за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а на території Автономної Республіки Крим — також з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, установи природно-заповідного фонду, створені у зоні відчуження, зоні безумовного (обов’язкового) відселення, — за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення, установи природно-заповідного фонду місцевого значення — за рішенням органів, у віданні яких вони перебувають»;

17) у частині четвертій статті 48 слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

18) частину першу статті 51 викласти в такій редакції:

«Підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду можуть здійснюватися: обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища — щодо територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; науковими установами, природоохоронними громадськими об’єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами — щодо територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення. Клопотання подаються до державних органів, уповноважених проводити їх попередній розгляд»;

у частині першій:

в абзаці другому слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

в абзаці третьому слова «органами цього центрального органу виконавчої влади на місцях» замінити словами «обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями»;

у частині другій слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його органами на місцях» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями»;

у частині третій слова «центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

у частині четвертій слова «органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях» замінити словами «обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями»;

у частині сьомій слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища чи його органами на місцях» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями»;

20) у частині п’ятій статті 53 слова «органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища»;

21) у статті 54 слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

у частині першій слова «центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його органами на місцях» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища»;

частину п’яту викласти в такій редакції:

«Зміст кадастрової документації, порядок її складення та строки подання документів первинного обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

23) частину першу статті 62 викласти в такій редакції:

«Державний контроль за додержанням режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами».

2. Пункт «е» статті 5 Закону України «Про екологічну мережу України» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 45, ст. 502) після слова «сіножаті» доповнити словом «луки».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України забезпечити прийняття рішень з питань, що потребують законодавчого врегулювання, крім випадків, визначених статтею 92 Конституції України , щодо проведення у сферах, відповідальність за які несе Кабінет Міністрів України, зокрема екології, державного управління, охорони здоров’я, експерименту, строк якого не перевищує двох років. Порядок проведення експерименту встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Закон об охране окружающей среды

Государством установлен целый комплекс мер, которые призваны ограничить возможное воздействие человека на окружающий мир. Вопросы загрязнения природы, воздуха, водоемов регламентирует закон об охране окружающей среды в 2018 году.

Федеральный закон об охране окружающей среды в 2018 году: официальный текст

ФЗ 219 был принят как отдельный законопроект, регламентирующий изменения в закон об охране окружающей среды, в 2014 г. После одобрения Госдумы и Совета Федерации, документ заверил глава государства. Проект постановляет, что за вредным воздействием человека на окружающий мир необходимо вести усиленный контроль. Также определены главные понятия, приведены штрафы, которые могут быть назначены за нарушение закона, установлен срок и процедура их оплаты.

В законопроекте содержатся 12 статей, которые регламентируют поправки в некоторых федеральных законах. Действующая редакция правового документа об охране окружающей среды была принята к рассмотрению в 2016 г. Тогда были внесены последние поправки в юридический акт.

Основные положения федерального закона № 219

Первая статья законопроекта содержит информацию о предельно допустимых выбросах загрязняющих веществ в атмосферу или сточные воды. Определено также понятие временно разрешенных сбросов, наилучшей доступной технологии, регламентирована выдача комплексного экологического разрешения.

В отдельных статьях документа говорится о загрязняющих веществах, определяются объекты, которые могут оказывать на природу неблагоприятное воздействие. Согласно закону, может быть несколько категорий подобных объектов:

  • 1 категория – это наиболее сильное воздействие на окружающий мир. Вредные выбросы должны уравновешиваться применением качественных технологий очистки;
  • 2 категория – умеренное влияние;
  • 3 категория – малозначимое воздействие;
  • 4 категория – практически незаметное влияние.

Парламентарии озаботились разработкой способа, который позволит рассчитать сумму денежного возмещения в случае нанесения ущерба окружающей среде. Сегодня несколько разновидностей загрязняющих выбросов подлежат оплате:

  • загрязнение атмосферы предприятиями и заводами;
  • выбросы в водоемы;
  • распределение утильсырья производства.

Выплаты за нанесение ущерба обязаны выплачивать индивидуальные предприниматели и юридические лица, ведущие деятельность на территории России, континентальном шельфе и в особых экономических зонах. Не несут ответственность руководители предприятий, относящихся к 4 категории.

Разработана специальная формула, позволяющая наиболее точно рассчитать, в какую сумму оценивать нанесенный ущерб:

платежная база * ставка * дополнительный коэффициент.

Законодательно установлен размер коэффициентов в зависимости от причиненного окружающей среде вреда. Если загрязнение находится на максимальном уровне, то расчет производится по другой формуле:

ставка * размер загрязнения, превышающий лимит * 5

Предприятиям, которые обязаны оплачивать нанесенный ущерб, требуется вносить средства ежегодно. Самый поздний срок осуществления платежа – 1 марта каждого года. Если выявлена просрочка, на предпринимателя накладываются дополнительные штрафные санкции.

Согласно принятым нормам, с 1 января 2019 г. вступает в силу положение, которое обязывает все предприятия, относящиеся к 1 категории, получать комплексное экологическое разрешение. Срок действия документа составит 7 лет, после чего необходимо будет вновь подавать заявку для продления этого периода.

Также законопроект регламентирует необходимость подачи декларации о нанесенном воздействии на окружающий мир. Этот раздел также вступает в силу с 2019 г. Документ будут обязаны вносить предприятия, относящиеся ко 2 категории. Декларация, как и комплексное экологическое разрешение, будет подаваться раз в 7 лет. Однако если изменятся условия деятельности, ее будет необходимо внести раньше.

Обязанность разрабатывать программы производственного экологического контроля возложена на индивидуальных предпринимателей и юридических лиц, чьи объекты относятся к 1 либо 2 категории. Если предприятие относится к 4 категории, это позволяет бизнесменам воспользоваться некоторыми льготами.

Например, на таких объектах Ростехнадзор не будет проводить плановые проверки уже с начала 2019 г. К тому же, они не обязаны предоставлять программу производственного экологического контроля в связи с низким воздействием на природу. Также предприятия 4 категории не должны проводить расчет допустимых выбросов или сбросов сточных вод.

Скачать текст законопроекта

В последней редакции законопроекта содержатся сведения о нормативах вредных выбросов, о документах, которые необходимо оформлять предприятиям, наносящим ущерб экологии, о штрафах, предусмотренных для тех, кто не соблюдает правила, определено понятие загрязняющих веществ, а объекты, оказывающие влияние на окружающую среду, разделены на категории. Вы можете ознакомиться с полным текстом документа и скачать закон об охране окружающей среды по следующей ссылке.

Методы воздействия на нарушителей

В законопроекте предусмотрели ужесточение штрафов за нарушения:

  • если произошло намеренное сокрытие данных о состоянии, источниках загрязнения природы и пр., а также если этот факт зафиксирован после подачи декларации или получения экологического контроля, гражданским лицам придется заплатить штраф от 500 до 1 тыс. руб., должностным – от 3 до 6 тыс. руб., юридическим – от 20 до 80 тыс. руб.;
  • если зафиксирован факт несоблюдения подачи заявки о постановке предприятия, представляющего потенциальную угрозу окружающей среде, на учет, то должностные лица будут оштрафованы на 5 – 20 тыс. руб., а юридические – на 30 – 100 тыс. руб.

Кроме того, с 2019 г. будут введены штрафы за проведение хозяйственной либо прочей деятельности без комплексного экологического разрешения. Для должностных лиц за это предусмотрен штраф в размере от 4 до 10 тыс. руб., для юридических – от 50 до 100 тыс. руб.

Все объекты, которые отрицательно влияют на экологию, должны быть поставлены на учет в течение двух лет с момента внесения последних поправок. Чтобы предприятие могло получить лицензию на выбросы в атмосферу или сбросы сточных вод, руководству требуется оплатить государственную пошлину, которая составляет 2 тыс. руб. Если оформляется комплексное экологическое разрешение или происходит перерегистрация объекта, пошлина увеличивается до 6 тыс. руб.

Охране окружающей среды государство придает особое значение. Все предприятия, которые в той или иной мере оказывают негативное воздействие на экологию, обязаны ставить в известность о своей деятельности профильные ведомства. За несоблюдение законодательных норм предусмотрено начисление штрафов как для должностных лиц, так и для самих предприятий.

Федеральный закон от 29 июля 2018 г. N 252-ФЗ «О внесении изменений в Федеральный закон «Об охране окружающей среды» и статьи 1 и 5 Федерального закона «О внесении изменений в Федеральный закон «Об охране окружающей среды» и отдельные законодательные акты Российской Федерации» в части создания систем автоматического контроля выбросов загрязняющих веществ, сбросов загрязняющих веществ»

Документ является поправкой к

Внести в Федеральный закон от 10 января 2002 года N 7-ФЗ «Об охране окружающей среды» (Собрание законодательства Российской Федерации, 2002, N 2, ст. 133; 2004, N 35, ст. 3607; 2006, N 1, ст. 10; 2011, N 30, ст. 4590, 4596; N 48, ст. 6732; 2013, N 30, ст. 4059; N 52, ст. 6971; 2014, N 30, ст. 4220; N 48, ст. 6642; 2016, N 15, ст. 2066; N 27, ст. 4187) следующие изменения:

1) статью 1 дополнить абзацем следующего содержания:

«система автоматического контроля — комплекс технических средств, обеспечивающих автоматические измерения и учет показателей выбросов загрязняющих веществ и (или) сбросов загрязняющих веществ, фиксацию и передачу информации о показателях выбросов загрязняющих веществ и (или) сбросов загрязняющих веществ в государственный реестр объектов, оказывающих негативное воздействие на окружающую среду.»;

2) абзац третий пункта 1 статьи 63 2 признать утратившим силу;

а) дополнить пунктом 3 1 следующего содержания:

Внести в Федеральный закон от 10 января 2002 года N 7-ФЗ «Об охране окружающей среды» (Собрание законодательства Российской Федерации, 2002, N 2, ст. 133; 2004, N 35, ст. 3607; 2006, N 1, ст. 10; 2011, N 30, ст. 4590, 4596; N 48, ст. 6732; 2013, N 30, ст. 4059; N 52, ст. 6971; 2014, N 30, ст. 4220; N 48, ст. 6642; 2016, N 15, ст. 2066; N 27, ст. 4187) следующие изменения:

1) статью 1 дополнить абзацем следующего содержания:

«система автоматического контроля — комплекс технических средств, обеспечивающих автоматические измерения и учет показателей выбросов загрязняющих веществ и (или) сбросов загрязняющих веществ, фиксацию и передачу информации о показателях выбросов загрязняющих веществ и (или) сбросов загрязняющих веществ в государственный реестр объектов, оказывающих негативное воздействие на окружающую среду.»;

2) абзац третий пункта 1 статьи 63 2 признать утратившим силу;

а) дополнить пунктом 3 1 следующего содержания:

«3 1 . Программа производственного экологического контроля для объектов I категории, указанных в пункте 9 настоящей статьи, дополнительно содержит программу создания системы автоматического контроля или сведения о наличии системы автоматического контроля, созданной в соответствии с настоящим Федеральным законом.»;

б) пункт 9 изложить в следующей редакции:

«9. На объектах I категории стационарные источники выбросов загрязняющих веществ, сбросов загрязняющих веществ, образующихся при эксплуатации технических устройств, оборудования или их совокупности (установок), виды которых устанавливаются Правительством Российской Федерации, должны быть оснащены автоматическими средствами измерения и учета показателей выбросов загрязняющих веществ и (или) сбросов загрязняющих веществ, а также техническими средствами фиксации и передачи информации о показателях выбросов загрязняющих веществ и (или) сбросов загрязняющих веществ в государственный реестр объектов, оказывающих негативное воздействие на окружающую среду, на основании программы создания системы автоматического контроля.

Программой создания системы автоматического контроля определяются стационарные источники и показатели выбросов загрязняющих веществ и (или) сбросов загрязняющих веществ, подлежащие автоматическому контролю, места и сроки установки автоматических средств измерения и учета показателей выбросов загрязняющих веществ и (или) сбросов загрязняющих веществ, а также технических средств фиксации и передачи информации о показателях выбросов загрязняющих веществ и (или) сбросов загрязняющих веществ в государственный реестр объектов, оказывающих негативное воздействие на окружающую среду, состав и форма передаваемой информации.

Правила создания и эксплуатации системы автоматического контроля утверждаются Правительством Российской Федерации.

Срок создания системы автоматического контроля не может превышать четыре года со дня получения или пересмотра комплексного экологического разрешения. В случае, если программой повышения экологической эффективности предусмотрены мероприятия, связанные с реконструкцией стационарных источников, подлежащих оснащению автоматическими средствами измерения и учета показателей выбросов загрязняющих веществ и (или) сбросов загрязняющих веществ, а также техническими средствами фиксации и передачи информации о показателях выбросов загрязняющих веществ и (или) сбросов загрязняющих веществ в государственный реестр объектов, оказывающих негативное воздействие на окружающую среду, сроки оснащения таких стационарных источников определяются с учетом сроков реализации мероприятий программы повышения экологической эффективности.»;

в) пункт 10 изложить в следующей редакции:

«10. Требования к автоматическим средствам измерения и учета показателей выбросов загрязняющих веществ и (или) сбросов загрязняющих веществ, а также техническим средствам фиксации и передачи информации о показателях выбросов загрязняющих веществ и (или) сбросов загрязняющих веществ в государственный реестр объектов, оказывающих негативное воздействие на окружающую среду, устанавливаются Правительством Российской Федерации.»;

4) абзац девятый пункта 4 статьи 69 дополнить словами «и результатах ее осуществления».

Внести в Федеральный закон от 21 июля 2014 года N 219-ФЗ «О внесении изменений в Федеральный закон «Об охране окружающей среды» и отдельные законодательные акты Российской Федерации» (Собрание законодательства Российской Федерации, 2014, N 30, ст. 4220; 2015, N 1, ст. 11; 2016, N 1, ст. 24; N 27, ст. 4187) следующие изменения:

1) абзац второй подпункта «б» пункта 18 статьи 1 дополнить словами «, а также с учетом необходимости создания системы автоматического контроля выбросов загрязняющих веществ и (или) сбросов загрязняющих веществ»;

2) пункт 12 статьи 5 изложить в следующей редакции:

«12) статью 25 дополнить пунктом 4 следующего содержания:

«4. На объектах I категории, определенных в соответствии с законодательством в области охраны окружающей среды, стационарные источники выбросов вредных (загрязняющих) веществ, образующихся при эксплуатации технических устройств, оборудования или их совокупности (установок), виды которых устанавливаются Правительством Российской Федерации, должны быть оснащены автоматическими средствами измерения и учета показателей выбросов вредных (загрязняющих) веществ, а также техническими средствами фиксации и передачи информации о показателях выбросов вредных (загрязняющих) веществ в государственный реестр объектов, оказывающих негативное воздействие на окружающую среду, в соответствии с законодательством в области охраны окружающей среды.»;».

1. Настоящий Федеральный закон вступает в силу со дня его официального опубликования, за исключением статьи 1 настоящего Федерального закона.

2. Статья 1 настоящего Федерального закона вступает в силу с 1 января 2019 года.